Доставка субсидій мільйону пенсіонерів через «Укрпошту» є підкупом виборців – експерт

Доставка субсидій мільйону пенсіонерів через «Укрпошту» є підкупом виборців перед президентськими виборами.

Про це повідомив експерт з соціальних питань Андрій Павловський, повідомляє Поштівка.

«Доставка субсидій мільйону пенсіонерів через «Укрпошту» – це прецедент. Досить згадати, скандал, який влаштував її директор Смілянський через те, що «Укрпошта» розносить пенсії, але у неї немає для цього коштів. Він вимагав виділити з гобсюджета мільярд гривень на рознесення пенсій. Цікаво, скільки він тепер зажадає за рознесення субсидій через «Укрпошту», – пояснив ексаперт.

За словами експерта, ця ситуація ще раз доводить, що чиновники в передвиборних цілях маніпулюють бюджетними грошима, які належать українцям.

«Держбюджет – це гроші кожного українця. Це кошти платників податків. Тобто, перед цим влада з кожного українця зібрала гроші у вигляді податків та єдиного соціального внеску, і тепер під вибори розподіляють бюджетні кошти. Після виборів з цим прецедентом потрібно буде розбиратися правоохоронцям. Так волюнтаристично використовувати гроші держбюджету навіть Янукович собі не дозволяв. Вважаю, що доставку субсидій мільйону пенсіонерів через «Укрпошту» можна розцінити як підкуп виборців за державні гроші», – резюмував А. Павловський.

Нагадаємо, упродовж весни Укрпошта, "в рамках пілотного проекту", буде доставляти монетизовані субсидії більш, ніж мільйону пенсіонерів. Про це в четвер, 14 лютого, повідомила прес-служба компанії.

Мюнхенская конференция: США выступают против "Северного потока — 2"

Вице-президент США Майкл Пенс, напомнил, что США, используя механизм санкций, призвали Россию к ответу за кризис в Украине, применение боевых отравляющих веществ в Великобритании и нарушение Договора о ликвидации ракет средней и меньшей дальности

США жестко выступают против "Северного потока — 2", передает DW.

"Мы не можем гарантировать безопасность Запада, если наши партнеры по альянсу ставят себя в зависимость от Востока", — заявил вице-президент США Майкл Пенс в субботу, 16 февраля, выступая на 55-й Мюнхенской международной конференции по безопасности.

Майкл Пенс также напомнил, что США, используя механизм санкций, призвали Россию к ответу за кризис в Украине, применение боевых отравляющих веществ в Великобритании и нарушение Договора о ликвидации ракет средней и меньшей дальности. В то же время Россия не стала основной темой выступления второго лица американской администрации.

Конференция проходит в отеле Bayerischer Hof при повышенных мерах безопасности. Мюнхенская конференция впервые была проведена в 1962 году по инициативе немецкого публициста Пауля Людвига Эвальда фон Клейста.

Москва остается главной угрозой безопасности, — Уильямсон

В первый день работы 55-й Мюнхенской конференции по безопасности, открывшейся в пятницу, 15 февраля, прозвучала резкая критика в адрес России.

Об этом передает DW.

В частности, министр обороны Великобритании Гэвин Уильямсон, который открывал конференцию вместе с министром обороны Германии Урсулой фон дер Ляйен, заявил, что Москва остается «угрозой нашей безопасности», поскольку ее «незаконная активность не ослабевает».

«Мы видим, насколько безоглядно действует Россия», — заявил он.

Критикуя Москву, министр указал на незаконную аннексию Крыма, поддержку боевиков на Донбассе, попытки повлиять на выборы в других государствах, а также попытки Кремля перевести «войну в серую зону» путем кибератак и скрытого использования военных.

Он также заявил о поддержке Киева Лондоном. «Мы не оставим наедине такие государства, как Украина, на которые нападает Россия», — заверил министр обороны Великобритании.

По словам Уильямсона, гарантией безопасности остается Североатлантический альянс. «НАТО сегодня важнее, чем когда-либо раньше, потому что старый противник вернулся», — добавил министр.

Министр обороны Германии Урсула фон дер Ляйен в выступлении также подчеркнула важность Альянса. НАТО — это «больше, чем военный альянс», это — «политический альянс», отметила она. Особое значение он приобретает в силу «возвращения конкуренции между крупными мировыми державами».

Форум традиционно проходит в Мюнхене в отеле Bayerischer Hof в центре баварской столицы. Участие в форуме примут более 30 глав государств и правительств, более 80 министров иностранных дел и обороны, а также высокопоставленные «лица, принимающие решения», эксперты, экономисты, представители международных и общественных организаций. Украину представляет президент Петр Порошенко, который выступит в панельной дискуссии в субботу и проведет ряд двусторонних встреч.

Скільки сьогодні коштує приготувати вареники

За рік приготувати вареники з картоплею стало дорожче на 45%.

"Щоб приготувати вареники, знадобиться 800 грамів пшеничного борошна вищого ґатунку, вода, сіль, молотий перець, картопля. Для піджарки – цибуля та олія. Тільки картопля за рік додала 47%. Кілограм у січні 2018-го коштував 6,3 гривні, у січні 2019-го – 9,3 гривні",
– написав у Facebook директор асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.

За 800 г борошна у січні 2018-го українці платили 7,7 грн, у 2019 році – 9,1 грн.

"Відчутно подорожчала цибуля. На початок 2018-го за 250 грамів платили 1,4 гривні, у 2019-му – 4,6 гривні. Соняшникова олія подорожчала на 5%. 50 грамів торік коштували 1,7 гривні, зараз – 1,8 гривні", – каже експерт.

Приготувати вареники з картоплею у січні торік коштувало 17,1 грн. Цьогоріч – 24,8 грн.

У січні 2019-го ціни на продукти зросли значно менше, ніж попередні роки. Водночас подорожчало 70% соціального кошику. Найбільше додали овочі. Капуста подорожчала на 30%, картопля – на 27%, цибуля – на 25%, буряк – на 13%, морква – на 5%.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Європейці витрачають на харчі близько 20% мінімальної зарплати, українці – половину доходів

Глава МИД Польши снова выступил против «Северного потока — 2»

Польша и США разделяют негативные убеждения в отношении реализации «Северного потока — 2», заявил журналистам на полях Мюнхенской конференции по безопасности министр иностранных дел Польши Яцек Чапутович.

«Польская и американская стороны разделяют негативные убеждения в отношении реализации этого проекта для энергетической безопасности ЕС», — сказал министр, добавив, что в Варшаве следят за дискуссией в Брюсселе вокруг регулирования «Северного потока — 2».

Проект «Северный поток — 2» предполагает строительство двух ниток газопровода общей мощностью 55 миллиардов кубометров газа в год от побережья России через Балтийское море до Германии. Новый трубопровод планируется построить рядом с действующим «Северным потоком». Он пройдет через территориальные или исключительные экономические зоны стран, расположенных вдоль берегов Балтийского моря, — РФ, Финляндии, Швеции, Дании и Германии. Из перечисленных стран оператору «Северного потока — 2» осталось получить разрешение на строительство только от Дании.
Против реализации проекта выступает ряд стран, в частности Украина и США.

Представители Европарламента, Совета ЕС и Еврокомиссии 13 февраля согласовали поправки к Газовой директиве ЕС. Согласно законопроекту все будущие газопроводы не из стран ЕС, включая «Северный поток — 2», должны будут соблюдать правила ЕС. Однако при этом предполагается возможность предоставления на определенных условиях исключений из правил, таким образом судьбу газопровода будет решать не ЕС, а Германия.

Європейці витрачають на харчі близько 20% мінімальної зарплати, українці – половину доходів

Жителі Латвії витрачають на найнеобхідніші харчі майже четверту частину від розміру мінімальної зарплати, встановленої в країні. Португальці, естонці та словаки – ще менше.

Про це свідчать результати дослідження Picodi.com, передає Поштівка з посиланням на Dienas Bizness.

В умовну корзину найнеобхідніших продуктів дослідники включили вісім універсальних категорій: хліб, молоко, яйця, рис, м'ясо, овочі та фрукти. Аналітики вирахували, скільки витрачають жителі європейських країн на ці продукти, і яку частку ці витрати складають від мінімальної зарплати.

З'ясувалося, що витрати на зазначені продукти складуть 25,5% від мінімальної зарплати в Латвії, 17,3% в Литві 14,8% в Естонії. Схожі результати з країн єврозони показали Португалія, Греція, Словаччина і Словенія.

На сьогодні мінімальна зарплата в Литві складає 550 євро (443,81 євро після сплати податків), в Естонії – 540 євро (516,45 євро "чистими"), а в Латвії 430 євро (306,16 євро на руки).

Зазначимо, що українці витрачають на їжу половину своїх доходів.

При цьому, соціальні продукти в країні відчутно дорожчають вже другий рік поспіль.

Раніше Поштівка повідомляла, що ціни на харчі у Києві є найвищими в країні.

Нагадаємо, що уряд України в минулому році скасував державне регулювання цін. На думку експертів, це негативно позначилося, як на вартості продуктів першої необхідності, так і на купівельній спроможності населення.

Суд у Гаазі виніс рішення проти РФ у справі щодо кримських активів ПриватБанку

Арбітражний суд в Гаазі ухвалив рішення на користь ПриватБанку у справі щодо експропріації Російською Федерацією активів банку в анексованому Криму.

Про це повідомляє прес-служба ПриватБанку.

"Сьогодні Постійна палата третейського суду в Гаазі офіційно оприлюднила часткове арбітражне рішення на користь ПриватБанку та проти Російської Федерації. У частковому арбітражному рішенні від 4 лютого 2019 року, про яке стало відомо сьогодні, арбітражний суд визнав, що він має юрисдикцію щодо усіх вимог ПриватБанку проти Російської Федерації, що Російська Федерація порушила свої зобов'язання за двосторонньою угодою про заохочення та взаємний захист інвестицій, незаконно експропріювавши активи ПриватБанку в Криму, і що ПриватБанк має право на відшкодування за таку експропріацію в повному обсязі", – повідомили у банку.

Арбітражний суд, як зазначається, "залишив питання щодо розміру відшкодування, що підлягає сплаті ПриватБанку за незаконні дії Російської Федерації, на наступний етап арбітражного розгляду".

"ПриватБанк прагне отримати відшкодування в розмірі понад 1 млрд доларів США", – додали у банку.

Нагадаємо, 26 листопада 2018 року міжнародний арбітраж ухвалив рішення про стягнення з РФ на користь "Ощадбанку" 1,3 мільярда доларів США.