Постійні подорожчання послуг Укрпошти давно стали дурною традицією. Ось чергове подорожчання, з першого дня нового року.
І оскільки протягом року воно не перше, і це вже «подорожчання на подорожчане», то за рік тарифи зросли відсотків на 50.
Цікаво, про яку річну інфляцію у 8 % торочить наш уряд?
Ці постійні подорожчання, а також масове закриття сільських пошт нам подають як фінансову стабілізацію Укрпошти. Що ж, стабілізували непогано, за принципом — «з миру — по нитці», тобто з рядових посполитих.
І настабілізували фантастичні для злиденної країни зарплати керівництву відомства в сотні тисяч і по півмільйона гривень на місяць. Відповідно і у начальників обласних пошт зарплати — в шестизначні цифри. Разів у десять більші, аніж у міністра, губернатора чи голови обласної ради тої ж області.
А ось — про роботу реформованої і стабілізованої пошти. Заходжу 3 січня на Головпоштамт Чернігова у найпростішій справі — відправити листа в Київ. І тут раптом — відмова. Працівники заявили, що пошта взагалі не відправляє звичайнісінької кореспонденції протягом цілого першого тижня року! Всі 7 днів! І це також пов’язане з подорожчанням послуг. На поштах чекають «згори» нові поштові марки, знаки поштової оплати уже за значно вищими тарифами.
Чому не можна було б користуватися старими марками, наклеївши їх, скажімо, замість трьох чотири? Видно, не можна, не співпадуть ціни. А чому не можна було підготуватися зарані, завчасно? Це вже запитання без відповіді. Хоч навіть простому, до всього звиклому люду давненько було заявлено про чергове подорожчання, а самі поштовики знали про це ще раніше.
Вже не кажемо, що лист з Чернігова до Києва (півтори-дві години їзди) можуть доставити не за день і не за два, а довше.
Схоже, сто з лишком років тому, без експресів і літаків, пошта працювала краще. Чи не перейняти досвід ямщиків?
І оскільки протягом року воно не перше, і це вже «подорожчання на подорожчане», то за рік тарифи зросли відсотків на 50.
Цікаво, про яку річну інфляцію у 8 % торочить наш уряд?
Ці постійні подорожчання, а також масове закриття сільських пошт нам подають як фінансову стабілізацію Укрпошти. Що ж, стабілізували непогано, за принципом — «з миру — по нитці», тобто з рядових посполитих.
І настабілізували фантастичні для злиденної країни зарплати керівництву відомства в сотні тисяч і по півмільйона гривень на місяць. Відповідно і у начальників обласних пошт зарплати — в шестизначні цифри. Разів у десять більші, аніж у міністра, губернатора чи голови обласної ради тої ж області.
А ось — про роботу реформованої і стабілізованої пошти. Заходжу 3 січня на Головпоштамт Чернігова у найпростішій справі — відправити листа в Київ. І тут раптом — відмова. Працівники заявили, що пошта взагалі не відправляє звичайнісінької кореспонденції протягом цілого першого тижня року! Всі 7 днів! І це також пов’язане з подорожчанням послуг. На поштах чекають «згори» нові поштові марки, знаки поштової оплати уже за значно вищими тарифами.
Чому не можна було б користуватися старими марками, наклеївши їх, скажімо, замість трьох чотири? Видно, не можна, не співпадуть ціни. А чому не можна було підготуватися зарані, завчасно? Це вже запитання без відповіді. Хоч навіть простому, до всього звиклому люду давненько було заявлено про чергове подорожчання, а самі поштовики знали про це ще раніше.
Вже не кажемо, що лист з Чернігова до Києва (півтори-дві години їзди) можуть доставити не за день і не за два, а довше.
Схоже, сто з лишком років тому, без експресів і літаків, пошта працювала краще. Чи не перейняти досвід ямщиків?
Петро АНТОНЕНКО,
редактор газети «Світ-інфо»
