Українофоб Булгаков - зброя гібридної війни росії проти України

Гібридну та інформаційну війну проти України фашистська росія почала вести одразу після путчу 1993 року.

Тому опір росіянам в цій війні має здійснюватись за принципами війни - жорстко і безкомпромісно.

 

Важливим компонентом війни проти українців є деструктивний проєкт "Булгаков", який здійснюється для матеріалізації міфу "Киев руssкий город".

 

Та істерика і сморід які ми спостерігаємо вже тиждень через демонтаж пам'ятника українофобу Булгакову - є класичним ворожим ІПСО.

 

Російська пропаганда називає протидію українців примушенню до Булгакова "знущанням над руssкімі в Україні", а самих українців "погромщиками".

Про запобігання та протидію УКРАЇНОФОБІЇ (україноненависництву) - текст петиції

Про запобігання та протидію УКРАЇНОФОБІЇ (україноненависництву)

Текст Петиції на сайті Президента України

Останнім часом почастішали факти публічного приниження українців та державних символів України, демонстративне зневажання української мови та культури, невизнання територіальної цілісності України.

Відсутність в українському законодавстві чіткого визначення поняття «українофобія» (україноненависництво) не дозволяє належним чином класифікувати злочини, вчинені на його основі. На практиці це призводить до фактичної безкарності правопорушників, – за найганебніші українофобські дії та вислови, в найкращому випадку, отримуємо вибачення у соціальних мережах (без жодних наслідків).

УПЦ МП грає в Україні таку саму роль, як Чорноморський флот в Криму

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?
 

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

За весь час російсько-української війни УПЦ МП жодного разу не висловила підтримки захисникам України та жодного разу не засудила агресію Росії. Більш того, УПЦ МП визнала Крим частиною Росії, передавши все майно кримських єпархій на баланс Російської церкві.

Відповідно до вказівок з Москви, керівництво УПЦ МП постійно переконує, що війна на Сході є «громадянською», «братовбивчою» і подає її як війну, яку «розкольники» і «уніати» ведуть проти канонічного православ’я. Така позиція доводить , що УПЦ МП є «штурмовим загоном» росіян у релігійній війні, яку Росія веде з Україною. Засади цієї війни в березні 2015 року озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров, який на зустрічі в Женеві заявив: «Православні християни піддаються гонінням не тільки на Близькому Сході. На Україні, де слідом за антиконституційним переворотом була розв’язана братовбивча війна, націонал-радикали взяли курс на нагнітання міжрелігійної ворожнечі. Знищуються православні храми і монастирі, священики і віруючі піддаються залякуванню і знущанням!».