21.10.2018

У Будапешті директори пароплавств говорять про добросовісну конкуренцію на Дунаї


У Будапешті на Конференції директорів дунайських пароплавств обговорюють надійне партнерство і добросовісну конкуренцію


У роботі конференції, урочисте відкриття якої відбулося 18 жовтня, беруть участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Порядком денним засідання КДДП передбачений розгляд питань, які сприятимуть реалізації Братиславських угод, спрямованих на забезпечення надійного партнерства і добросовісної конкуренції на Дунаї, та підвищенню привабливості дунайського судноплавства як важливого елементу міжнародного транспортного коридору № 7. Основними стали загальні для всіх проблемні питання організації роботи флоту на лімітованих ділянках Дунаю, взаємодія з владою з питань безпеки судноплавства, взаємодопомога під час мілководдя і льодоставу та інші.

Українське Дунайське пароплавство підготувало до розгляду два питання: про роботу з Кабінетом комісара Європейської комісії з транспорту щодо створення дієвого механізму підтримки й розвитку дунайського судноплавства та про здійснення проекту єдиної інформаційної платформи для підтримки діяльності дунайських пароплавств.


Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий у коментарі Укрінформу повідомив, що в травні 2018 року Кабінет міністрів України схвалив Національну транспортну стратегію України на період до 2030 року, якою передбачено розвиток водного транспорту, зокрема, спрощення формальностей щодо оформлення вантажів та суден у торговельних портах; забезпечення виконання Україною своїх зобов’язань як держави прапора, держави порту та прибережної держави відповідно до міжнародних договорів України і законодавства ЄС, застосування кращого світового досвіду для забезпечення розвитку транспортної галузі, впровадження систем відкритих даних та електронних сервісів, посилення діалогу між споживачами послуг. Саме для забезпечення виконання цих завдань Українське Дунайське пароплавство бере участь у КДДП, зазначив Чалий.
«Сьогодні тут зібралися учасники Братиславських угод. Ці угоди регламентують роботу судноплавних компаній на Дунаї і мають на меті підтримку та розвиток ефективної співпраці в комерційно-правових, економічних, експлуатаційних, технічних та інших питаннях, що стосуються забезпечення вантажоперевезень у міжнародному дунайському сполученні», – сказав він.
Чалий розповів, що сьогодні в Будапешті також присутні вантажовласники, фрахтові, портові, агентські, експедиторські, брокерські, страхувальні та інші компанії й організації, які зацікавлені у розвитку міжнародних перевезень на Дунаї.
«І хоча учасники Братиславських угод є конкурентами на ринку дунайських перевезень, КДДП допомагає їм об’єднати зусилля для забезпечення зростаючих потреб європейської економіки в перевезенні вантажів водним транспортом. Варто зазначити, що конференція відіграє значну роль в об’єднанні європейських народів і показує наочний приклад: яким чином можна спільно розв’язувати проблемні питання», – розповів Чалий.
За його словами, під час роботи конференції також відбудуться робочі зустрічі й переговори з партнерами з придунайських країн.

Довідка Укрінформу. Основні умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї були розроблені на початку 50-х років минулого століття пароплавствами п’яти придунайських країн – Болгарії, Угорщини, Румунії, Радянського Союзу і Чехословаччини. Угоди, укладені між пароплавствами спочатку в 1953 р., а потім допрацьовані і заново підписані 26 вересня 1955 р., стали відомі за місцем їх підписання (Братислава) як Братиславські угоди. Тоді були укладені три окремих угоди – про загальні умови перевезень вантажів, про єдині тарифи, про буксирування і наданні допомоги при аваріях і агентуванні. Комерційно-правові умови перевезень вантажів по Дунаю регулюються Договором про співробітництво дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод від 6 листопада 1992 року (остання редакція – 1997 р.).

Джерело: Укрінформ